Блог Татьяны Дугельной

Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ

Я люблю Україну за щиру Душу українців. Щоб не говорили про нас, я відчуваю всім серцем, що Україна – це Душа планети Земля. Як би не гнобили нашу Батьківщину, вона співає, бо має наймелодійнішу мову у світі.

Я Люблю Україну за безкрайні простори гаїв та щебет пташок, за вишневі садки та золоту пшеницю. Україна, як гарна господиня, має запаси та ресурси для гостинності. Україна знаходиться на сьомому місці у світі по вирощуванню зернових культур, які йдуть на експорт. Вона сама сита, та годує інші народи. Це — моя Україна.

Україна працьовита та відрізняється умільцями й майстрами своєї справи. Хлібороби, ковалі, пасічники, шахтарі, інженери, музиканти, вчителі, вчені – це моя Україна, яку я люблю, якою пишаюсь.

Я люблю Україну. Безумовно. Щиро. Безмежно.

Я люблю кожного, хто вважає себе українцем не тільки за місцем народження, а і за покликом Душі. Для мене не існує кордонів між тими, хто поважає мою рідну землю. Хто не плює на неї, бо вона дає нам хліб. Вона нас годує, вона нас плекає, вона дарує нам мудрість, вона наповнює нас духовно.

Я люблю тих, хто поважає мою Україну, бо на цій землі спочивають мої предки. Я пишаюсь своїми талановитими земляками. Нас трохи більше 48 мільйонів, але ми прославляємо свою країну на весь світ. Ми вміємо любити і цим відрізняємось серед багатьох народів світу.

«Я люблю Україну. Я тут народився. І тут хочу жити…» співав Андрій Кузьменко і дуже любив свою Батьківщину. Я Люблю Україну за її синів та дочок. Плодовита земля народжує талановитих людей.

Я люблю Україну за Михайла Грушевського та Тараса Шевченка, за Лесю Українку та Ярослава Мудрого, за Володимира Вернадського та Олега Антонова, за Миколу Амосова та багатьох тих, українців, різних часів, що вірили у краще наше майбутнє. Вони докладали зусиль, щоб ми були щасливі. Що робимо для щастя ми сьогодні?

Я люблю Україну у талановитих дітях, які по всьому світі у спорті та мистецтві, науці та освіті прославляють її. Винаходи наших дітей підкорюють світові науково-технічні виставки. Наша молодь грає та співає на самих іменитих сценах світу. Наші спортсмени беруть олімпійські медалі. Ми маємо чим пишатись.

Я люблю Україну за її винахідників, творців прекрасного життя. На початку 1870-х років полтавчанин Федір Пироцький розробив схему запуску першого у світі трамваю, який на рельси поставили у Берліні (1880-1881 рр.). Сьогодні електричні трамваї бігають по містам всього світу, але мало хто знає, що їх створив українець.

Я люблю Україну за Ігоря Сікорського, який вперше у світі запатентував та виготовив вертоліт (1931 р.). Я люблю Україну за Сергія Корольова з Житомирщини, який вважається батьком космонавтики, за створення ракетно-космічної техніки. Запитайте у школярів, чи знають вони про це? А коли люди на знають своєї історії, вони не можуть пишатись своєю країною. Україна – це ми!

Я Люблю Україну за її талановитих людей, які відають світові свої знахідки, а про них навіть не відомо історії. Українці не прагнуть слави. Вони творчі та вільні. Вони завжди прагнули и прагнуть злагоди та миру. Так у 1853 році у Львові Ігнатом Лукасевичем та Яном Зехом була створена перша у світі керосинова лампа. Вона використовувалась львівськими лікарями при термінових операціях вночі. Але патент вони не зареєстрували, тому у світі згодом з’явилось багато прототипів цього винаходу, а про українців забули.

Я люблю Україну за харківського вченого Анатолія Малихіна, яки розробив безкровний спосіб аналізу крові. На екран монітора виводиться 131 показник здоров’я людини. І сьогодні цей винахід широко застосовують у Китаї, Мексиці, Саудівській Аравії, Германії та Єгипті.

Я люблю Україну за козаків. Не тільки за їх силу, мужність та відданість. Я згадую, що перший підводний човен на Україні – це була козацька «Чайка» і розумію, яким потенціалом наділив нас Творець. Козаки створили цей підводний човен ще у XVI-XVII ст. Він був довжиною 18 м, шириною 3,6 м, висотою 1,6 м. Розвивав швидкість до 15км/год і дуже швидко розвертався під водою за рахунок 15 пар весел. Він був спритнішим за турецькі галери, тому помагав козакам перемагати.

Я люблю Україну за філософію Єдиного Всесвіту, яку знали та використовували наші предки. Саме предкам українців належить символ гармонії та єдності «Інь-Ян». Саме він використовувався у трипільську пору, коли ще не існувало жодного китайського імператора.

Я люблю Україну за тих талановитих винахідників, які створювали тут свої шедеври, розкривали закони буття, писали наукові трактати, будували майже фантастичні споруди. Навіть, якщо їх творіння застосовують у інших країнах, бо вони не були схвалені на батьківщині, я люблю свою Україну. Ми — це цінність для нашої країни. І попри все українці продовжують творити, бо не можуть по-іншому. Вони своєю творчістю прославляють Любов по всьому світі, бо знають, що ми єдине людство.

Я люблю Україну не лише коли кланяюсь їй, саджаючи квіти у своєму садку. Я люблю Україну, коли схиляю свою голову перед своїми пращурами у думках, коли дякую кожному з них, коли рину до них у своїх молитвах.

Я люблю Україну у вишиванках. У барвистих малюнках з глибинним змістом. Я люблю українців по всьому світі, які пам’ятають про свою Батьківщину та називають себе українцями.

Я Люблю мріяти, вхопившись за горизонт України і проникати за його межі. Я мрію про мир. І моя Батьківщина заслуговує на це. Я люблю Україну. Це моя Батьківщина. Я хочу тут жити і радіти за її успіхи.

Я люблю Україну і моя Любов може творити дива!

 

©Тетяна Дугельна
24.08.2017

Интересно? Подпишись на нашу RSS-ленту 

Оставить комментарий

Your email address will not be published.